Є безліч книжок, присвячених харчуванню. При цьому автори цих книжок, як правило, зосереджують свою увагу на побудові схеми розумного, на їхню думку, раціону харчування. А адже повсюдно вживане слово «дієта» походить від грецького diaita, що означає не лише режим харчування, а й спосіб життя.

Якщо ми зробимо крихітне зусилля й замислимося хоча б на мить над тим, що потрібно для того, щоб ми могли з’їсти на сніданок просте яблуко, то побачимо: для того, щоб воно виросло, потрібне дерево, для дерева — земля, повітря, дощ, сонячне світло, важка праця селянина та всіх тих, хто вирощує, обробляє, перевозить і продає його нам. Ми самі теж маємо бути створені. Продовжуючи цей ланцюжок, ми усвідомлюємо, що для того, щоб ми з’їли яблуко, потрібно було створити ні багато ні мало — цілий Всесвіт. Так усвідомлене споживання їжі дозволяє нам зрозуміти взаємопов’язану природу всього сущого, а простий фізичний процес поглинання їжі зробити частиною духовного процесу.

Виглядає це приблизно так. Людина з’їдає яблуко, яке має великий заряд духовної енергії, але простішу форму. У результаті форма рослини руйнується, але при цьому її духовне світло потрапляє у складнішу посудину. Тепер це світло може проявитися у складнішій формі, але…

Якщо в нашому організмі відсутні ферменти, які розщеплюють той чи інший вид їжі, їжа може пройти через увесь кишечник і не принести вам жодної користі. І людина страждатиме від нестачі якоїсь речовини, хоча начебто вона вдосталь її споживає, але не має можливості засвоїти через відсутність певного ферменту.

Те саме відбувається з духовною енергією, якщо ми їмо їжу, просто механічно поглинаючи її на ходу, швидко пережовуючи та ковтаючи шматками. Закладений у їжі духовний потенціал, її духовне світло не використовується. І можна зрозуміти мудреців, які сказали, що «Їжа ненавидить тих, хто припускається помилок». Адже її потенціал може не просто зникнути, а й навіть погіршитися.

Як наслідок, у людині посилюється фізичне начало і слабшає духовне. І виходить буквально, що людина — це те, що вона їсть. Або ви піднімаєте їжу до людського рівня, або вона опускає вас до свого.

Анекдот

Хлопчисько довго стоїть перед вітриною зоомагазину й уважно дивиться на рибок в акваріумі. До нього підходить міліціонер:

— Хлопчику, ти на що тут цілу годину витріщаєшся?

— Та ось, треную силу концентрації!

— Це як???

— Ну, дивіться, дядечку! Я подумки наказую рибці плисти ліворуч — і вона пливе. Наказую плисти праворуч — вона пливе праворуч.

Міліціонер подивився… Подумав…

— Не зрозумів… Гаразд, хлопче! Іди звідси! Не можна тут стояти!

Хлопець образився й пішов. А міліціонер став дивитися на рибок… Через деякий час до нього підходить напарник:

— Вась, ти чого тут застряг?..

Перший відриває від акваріума витріщені круглі очі й у відповідь починає беззвучно то відкривати, то закривати рот…

МЕДИТАЦІЯ НА ЯБЛУКО

image

У результаті цієї вправи ви усвідомите, що яблуко — це щось більше, ніж просто швидкий перекус, який дозволяє заспокоїти буркотливий шлунок.

Більшу частину свого життя ми їли яблука, можна сказати, на «автопілоті» і, як наслідок, позбавляли себе повноти задоволення.

Дехто вважає марнуванням часу навіть необхідність мати справу з цілим яблуком. Тому в продуктових магазинах зараз продають заздалегідь нарізані яблука, упаковані в поліетиленову плівку, щоб вони не втрачали товарного вигляду протягом кількох тижнів. Такі яблука — втілення нової концепції маркетингу. Де б не перебувала людина — в машині, перед телевізором чи за комп’ютером, ніщо не повинно заважати автоматичному руху її руки до пакета з їжею, а потім — до рота. І хоча, звичайно, нарізані яблука в цьому випадку ще не найгірший варіант, ця модель харчування, яку наполегливо просувають маркетологи, не приносить нам нічого хорошого.

У результаті ми звикаємо їсти на ходу — і на «автопілоті». Ми фактично не їмо у звичному розумінні цього слова, а заїдаємо свої повсякденні стреси. Зрозуміло, що за таких умов неможливо ані відчути смак їжі, ані отримати від неї задоволення.

Однак якщо ми їмо яблуко усвідомлено, це не лише дає нам можливість повною мірою насолодитися його смаком, а й корисно для нашого здоров’я. Поширена фраза «Яблуко на день — і лікар вам не потрібен» насправді має серйозне підтвердження. Наукові дослідження показують, що вживання яблук допомагає уникати серцевих захворювань, оскільки антиоксиданти, що містяться в них, запобігають відкладенню холестерину в серці. Клітковина яблук сприяє виведенню з кишечника шлаків і, відповідно, його оздоровленню. При цьому краще їсти яблуко зі шкіркою, оскільки в ній і безпосередньо під нею міститься половина наявного в яблуці вітаміну С і безліч інших корисних фітохімічних сполук. У яблуках також багато калію, який нормалізує кров’яний тиск.

У самій своїй сутності яблуко, яке ви тримаєте в руках, є осередком дивовижного таїнства життя. І як таке воно пов’язане з усім світобудовою. Вдумайтеся в сказане, і ви зрозумієте, що яблуко містить у собі цілий Всесвіт і явлене нам, щоб живити наше тіло, а якщо ми будемо їсти його усвідомлено — то й душу.

Їсти яблуко усвідомлено — означає, у певному сенсі, усвідомлювати весь світ і прославляти Всевишнього, який дарував усім нам життя. По суті, це медитація. Ви починаєте відчувати глибоку вдячність до того, що їсте, і відчуваєте, що в процесі їжі здійснюється ваш зв’язок із усім Всесвітом та його Творцем. І що реальнішим і живішим стає для вас при цьому яблуко, то реальнішими й живішими стаєте ви самі.

Давайте спробуємо усвідомленість на смак. Візьміть яблуко — підійде будь-яке.

Насолода смаком яблука, яке ви їсте, — це не що інше, як усвідомлена дія. І саме такі дії дозволять вам возз’єднатися із самим собою та змінитися як внутрішньо, так і зовні!

Історія (обов’язково поміркуй над цим і розкажи її п’ятьом людям)

Якось вранці учень і його Вчитель ішли полями. Учень запитав, яка дієта потрібна для досягнення чистоти. Хоча Вчитель завжди казав, що вся їжа священна, учень йому не вірив.

— Має бути якась особлива їжа, яка наближає нас до Бога, — сказав учень.

— Добре, можливо, ти маєш рацію. Наприклад, он ті гриби, — сказав Вчитель.

Учень занепокоївся, думаючи, що гриби мають дарувати йому чистоту та просвітлення. Але коли він нахилився, щоб зірвати один, то закричав:

— Вони отруйні! Якщо я з’їм хоча б один із них, я негайно помру!

— У такому разі я не знаю іншої їжі, яка перенесе тебе до Бога так швидко, — сказав Вчитель.

Пауло Коельйо «Притча»

Анекдот (обов’язково розкажи його п’ятьом людям)

Новий росіянин на презентації у Штатах: їсть, п’є все підряд. До нього підходить американець. Новий росіянин:

— Як тебе звати?

— Сміт.

— Їж, Сміт.

— Не хочу.

— Їж, халява…

— Я їм, коли хочу їсти.

— Не розумію…

— Коли хочу їсти — їм. Коли не хочу — не їм!

— Ну, ти прямо як тварина!