Ви самі відповідальні за свій гнів

Єдиний автор ваших думок і почуттів — ви самі. А це означає, що тільки ви відповідаєте за всі емоції, які у вас виникають, зокрема й за гнів, так само як і за власне життя.

Кожен із нас по-різному реагує на одну й ту саму ситуацію. Це пов’язано з тим, що в кожного з нас є унікальний набір переконань, який допомагає нам інтерпретувати те, що з нами відбувається.

Тому важливі не стільки події, які трапляються з нами, скільки наше ставлення до них.

Яким би сильним не був зовнішній подразник, відповісти на нього гнівом — це завжди наша відповідальність. Ми самі обираємо гнів і самі його посилюємо.

Гнів часто здається нам найзручнішою та найзвичнішою реакцією на будь-який подразник. Але він лише допомагає виплеснути злість, а не є її причиною. Причина завжди всередині нас.

Поверніть собі відповідальність

У психотерапії поняття емоційної зрілості запровадив Альберт Елліс. Люди, які перекладають на інших відповідальність за власні емоції, демонструють емоційну незрілість.

Часто від таких людей можна почути, що в їхній дратівливості винні інші. І коли інші люди перестануть їх дратувати, вони нібито перестануть сердитися.

Коли ви перекладаєте відповідальність на іншу людину, ви віддаєте їй владу над собою. Адже відтепер саме вона керує вашими емоціями, а отже — і вами.

Коли влада над вашими емоціями перебуває в руках іншої людини, вона за будь-якого бажання може вас розлютити, налякати або змусити відчути провину.

Коли ви повернете собі відповідальність, ви зможете керувати власними емоціями й зробите важливий крок на шляху до емоційної зрілості.

Спробуйте прямо зараз виконати просту вправу.

ВПРАВА:

Потрібно вимовити таку фразу спочатку самому собі, а потім близькій людині:

Я несу 100% відповідальність за свій гнів і за дії, вчинені під впливом гніву.

Найкраще про відповідальність за власні емоції розповідає японська притча про мудрого самурая.

Притча «Мудрий самурай»

В одному японському містечку жив мудрий самурай.

Якось під час уроку до нього підійшов один учень. Він мав дуже поганий характер і завжди провокував свого суперника, щоб той у нападі люті починав із ним битися.

Але оскільки розлючена людина не здатна тверезо мислити, суперник припускався помилок і програвав бій провокатору.

Цей учень почав грубити й ображати старого самурая, кидав у нього каміння та плювався.

Але самурай залишався спокійним, і провокатору нічого не залишалося, як піти.

Усі були здивовані поведінкою старого й почали запитувати його:

— Чому ви не стали з ним битися?

— Якщо ви не приймете подарунок, який вам дарують, кому він належатиме?

— Тій людині, яка намагалася його подарувати.

— Якщо ви не прийматимете гнів і образи, вони залишаться з тим, хто приніс їх вам.

Причина гніву — у вас

Взяти на себе відповідальність за власний гнів нелегко, і не завжди це виходить одразу.

Із самого дитинства ми часто чули фрази: «Я розчарована тобою, бо ти цього не зробив», «Ти мене розлютив своїми запитаннями» тощо.

Таким чином нас хотіли зробити уважними та добрими, але насправді запрограмували брати на себе відповідальність за емоції інших людей.

Якщо ми відповідаємо за почуття інших, то починаємо думати, що й інші повинні нести відповідальність за наші почуття.

Тому, коли ми злимося, ми шукаємо причину не в собі, а в інших. І це виявляється помилковим.

Причина гніву завжди у вас.

Кожна людина здатна самостійно нести відповідальність за власні емоції. Ви не відповідаєте за те, що інша людина розлютилася. Це її вибір.

Коли ви вирішуєте нести відповідальність за свій гнів, це ніби ви берете пульт керування власними емоціями у свої руки.

Звичайно, ви можете розлютитися, якщо відчуєте в цьому потребу. Але саме відтепер ви матимете «емоційний вибір».

Коли пульт у ваших руках, ви можете самі обирати, які емоції будуть найбільш доречними в тій чи іншій ситуації.

Так ви станете майстром керування власним гнівом.

Статтю написано за матеріалами книги «Управління гнівом» Дена Дубравіна.