Теплі відносини з дитиною незамінні. Вони будуються важко, по цеглинці. Кожна цеглинка — це щоденна самовіддана робота батьків, безумовна любов, терпіння й розуміння.
Написано безліч книжок про те, як побудувати теплі відносини з дитиною та сформувати необхідну міцну довіру. Важливою складовою цієї фортеці психологи називають продуктивний, емоційно насичений час, проведений разом. У цього простого секрету є кілька складових.
По-перше, звичайно ж, потрібно бути готовими слухати (саме слухати, а не повчати!) дитину без осуду, намагатися її зрозуміти, навіть якщо це нелегко.
По-друге, необхідно знайти спільний емоційний “майданчик” — місце або заняття, яке даруватиме вам з дитиною позитивні емоції, радість від того, що ви провели цей час разом. Можна, наприклад, разом ходити в походи — з наметами, співами біля ватри та смачною юшкою. Або посадити дерево і разом дбати про нього, розповідаючи про те, як важливо берегти легені планети. Або побудувати годівницю для міських їжаків!
Але ми хочемо розповісти про давно перевірений спосіб розділити з дитиною емоції, думки та мрії, і отримати від цього не просто емоційне задоволення, а й великий профіт для спільного майбутнього. Йтиметься про сторітайми.
Слово “сторітайм” описує типову практику американських та британських шкіл і бібліотек. Вона трохи відрізняється від звичного “а тепер послухаємо казку” українських (читай, пострадянських) дитсадків та молодших класів. Практику сторітаймів, завдяки детально розробленій методиці, запозичили вже більшість країн світу.
Отже, скажімо, в США передбачається, що мами або тата приводять своїх малюків до бібліотек, починаючи з дитячого віку. У призначений час в міській бібліотеці збирається невелика група дітей, щоб… послухати казку.
Звичайно, казку малюкові можна прочитати і вдома (ще простіше включити йому мультфільм). Але в тому, щоб зібратися в певному місці в певний час заради читання, є своя магія.
Отже, бібліотекар починає читати. З дикцією, жартами, театральними дійствами, а іноді навіть з гримом і костюмами! Діти слухають. Звичайно, не всі. Хтось повзає, хтось плаче, хтось вимагає сік або цукерку, а ще хтось просто спить, це нормально! Тим часом казка робить свою справу.
- По-перше, діти усвідомлюють, що книжка — це щось важливе, заради чого можна гарно вдягнутися, сісти в машину та опинитися у великій веселій компанії.
- По-друге, сама історія. Боротьба добра і зла, неймовірні пригоди й соціальні ролі!
- По-третє, поки дитина слухає, вона несвідомо вчить нові слова, розвиває фантазію, логічне і критичне мислення, та паралельно соціалізується, розвивається когнітивно, морально й емоційно.
- По-четверте, дитина може погортати книжку! Адже це не тільки дрібна моторика. Це ще й візуальна грамотність, розвиток смаку завдяки ілюстраціям.
Загалом, суть сторітаймів, ми думаємо, зрозуміла. Зробити з книги свято, подію. Надихнути на самостійне читання, мислення, креатив та спілкування в майбутньому.
Ця практика з ясел поступово перебирається до школи. А вже там розгортається. У молодшій школі читають і слухають. У середній школі читають і слухають. У старшій — читають і … Ну, ви зрозуміли. А ще ця практика прийнята в більшості сімей. Причому, це не залежить ні від статусу сім’ї, ні від її добробуту. Залежить лише від гарної звички, що передається від покоління до покоління.
Важливий момент сторітаймов: дитина ніколи не буває занадто маленькою або занадто дорослою, щоб почитати їй (або разом з нею) вголос. Малюкові три місяці — читайте! 7 років — читайте! 13 років — теж читайте! Це ваш емоційний фундамент. Ваше загальне джерело позитивних емоцій і спогадів.
– А чому Марія не могла просто піти працювати, як всі? Щоб не голодувати? – запитує Матвій свою маму, слухаючи історію про геніальну Марію Кюрі.
– Тому що жінок тоді неохоче брали на роботу. Часи такі були, — каже хлопчикові мати.
– Нісенітниця якась, — зітхає Матвій. Він обурений несправедливістю. Марія Кюрі здається йому майже супергероїнею.. Як її могли не наймати, адже вона була така розумна!
– Пап, давай теж що-небудь збудуємо. Може, антену? – просить Данило. Річ у тім, що він самостійно прочитав біографію Ніколи Тесли.
Батько втомлений після робочого дня, але йде до конструктора. Адже це його син і це їх спільний час.
Розумієте, що роблять сторітайми?
Психологи не втомлюються повторювати, що читання вголос разом з дитиною — це безцінний сімейний ритуал. Він може втішити, підбадьорити, розвеселити та врівноважити. Адже ви ділитеся не історією. Ви ділитеся емоціями, думками, любов’ю. Найціннішим і потаємним.
Час, відведений для читання, не має бути обов’язковим. Зробіть так, щоб дитина сама просила вас почитати їй, говорила “хочу” з усією безапеляційністю юного віку.
І підносячи їй цей безцінний дар, ви отримаєте у відповідь подяку, довіру і любов. Вони залишаться з вами назавжди. Скільки б років не було вашій дитині.
Книжки для дітей та підлітків, які можуть вас надихнути – ipio-books.com/product-tag/detskie-knigi.