Кожна людина ставить собі певні цілі. Але є фактори, які заважають нам зробити це. Головні – сумніви і страх невдачі. Будь то страх виступу на тисячну аудиторію або страх показати поганий результат своїй команді – причина завжди одна. Як боротися з цим ворогом та стати впевненішим? Ось декілька порад від Іцхака Пінтосевича.
Природа страху
Аби позбутися страху, з’ясуємо спочатку його природу. Страх – це емоція. Як страх покращує життя? Допомагає його зберігати! Страх походить від інстинкту самозбереження. Для того, щоб людина не йшла у небезпечні для неї місця і не робила небезпечні дії, у ній «запрограмований» спеціальний блок, що діє за принципом сигнальної машини. Спочатку у пам’ять вносяться всі потенційно небезпечні об’єкти. Записується все, що людина (або люди) визначає як небезпечне. Потім, коли це небезпечне потрапляє у фокус уваги або підсвідомість фіксує інформацію, яку ми не зафіксували, включається емоція – страх. Залежно від того, який ступінь небезпеки ви у минулому присвоїли цьому об’єкту реальності, варіюється сила страху. Головна мета цього страху – вивести з небезпечного місця. Тому, коли «включається» страх публічних виступів, дуже хочеться втекти із залу. Це видно в кожному русі оратора. У тому, як він ховається за стілець. У тому, як відходить максимально далеко від слухачів.
Всі, хто прагне досягнень, виходять з колись почутої передумови, що люди використовують лише 10% своїх сил і можливостей (дехто каже, що навіть менш ніж 5%, а на думку найсміливіших – менш ніж 1%). Дуже часто люди діють виходячи з заниженої самооцінки. Самооцінка людини формується в основному через два страхи: страх невдачі та страх виглядати погано в очах інших.
Страх дорівнює інстинкту самозбереження. Але як звичайний комп’ютер, іноді глючить, так і мозок людини. Хтось боїться засудження інших більше, ніж смерті, і робить жахливі речі, аби не виглядати погано в очах оточуючих. Позбутися страху неможливо. Однак можна легко навчитися керувати ним. Як це зробити?
Розслабтеся при будь-якому результаті
Перш, ніж навчитися вигравати, треба навчитися програвати. Це означає позбутися страху невдач, що паралізує. Коли цей страх проходить, ви можете сфокусуватися на позитиві та йти до перемоги.
Всесвітньо відомий фахівець з менеджменту гарвардський професор Кріс Аргіріс зауважив, що подібна проблема виникає перед кар’єристами у великих компаніях. Він виявив парадокс: образ розумної людини заважає розумним людям вчитися новому. Через те що вони рідко зазнавали невдачі, вони не навчилися справлятися з незручністю і почуттям загрози поразок. І коли вони стикалися з невдачею, запускався захисний механізм, що полягає в рутинних діях, які блокували здатність до навчання.
Цінуйте програші
Коли ви прагнете вийти за межі власних можливостей, травми стають частиною процесу. Їх потрібно очікувати і навіть вітати як частину гри. Вони допомагають встановити ментальну стійкість, дають можливість виправити слабкості; втім, вони ж вчать робити вірні кроки. Те ж можна застосувати до людей, які розширюють межі своїх можливостей – при цьому не можна уникнути помилок або навіть повних провалів. Невдачі допомагають людині зрозуміти собі ціну і виявити тих, кому дійсно можна довіряти.
Полюбіть небезпеку
Усейна Болт (рекордсмен світу в бігу на 100 м) – майстер у подоланні страху. Він не виявляє ні тіні хвилювання під час підготовки до забігу. Навпаки, він любить розважати натовп. Рутина підготовки до подолання дистанції допомагає спортсмену позбутися стресу і отримати відчуття контролю над ситуацією. Там, де суперники відчувають тиск очікування, страх перед натовпом глядачів, Болт бачить підтримку. Він вірить в те, що натовп – його друг.
Життя кожної людини переповнене потенційними стресами – це труднощі у стосунках, невизначенність у роботі, необхідність поїздок, нереальні дедлайни та несподівані зміни. Щоб дійти до успіху, необхідно вчитися не реагувати на ці стресори, а ще краще – вміти використовувати їх собі на користь.
Забудьте про невдачі
Невдачі? Їх немає взагалі. Що це означає? Ось, наприклад, ви поставили собі якусь мету. Є мета і є план по її досягненню. Треба вирушати в дорогу до мети. До речі, практично будь-яка мета є сходинкою до якоїсь іншої мети. Наприклад, гроші потрібні нам для спокою, безпеки і задоволення. Діти – для продовження роду. Дорогою до будь-якої мети треба зробити сотні різних дій. Деякі будуть успішними відразу, але більшість спроб виявляться невдалими. Результат, який людина має в реальності, не той, який вона очікує. Вона розраховує просунутися до мети, а тут відмова… Прийнято називати ці відмови невдачами. Так влаштований цей світ: щоб був бажаний результат, треба пройти через складнощі. Коли ми отримуємо бажаний результат – це успіх. Не отримуємо – невдача. Нормальні люди бояться невдач і хочуть їх уникнути. І тому постійно гальмують або взагалі не діють.
Деякі розглядають «ні» як досвід (Томас Едісон). А дехто нагороджує себе та інших за невдачі і помилки! Джек Уелч – один з найвидатніших менеджерів світу (до 2001 року обіймав посаду генерального директора в компанії General Electric) – нагороджував своїх співробітників за помилки в ризикованих операціях. Він стверджував, що без ризику немає успіху. А там, де є ризик, обов’язково будуть помилки. Тому без помилок немає успіху! Зрозумівши це, ви станете набагато спокійніше ставитися до будь-якого результату своїх дій.
Ще більше порад про те, як стати впевненіше у собі та впливати на своє життя і на життя оточуючих ви знайдете в книзі Іцхака Пінтосевича «Уверенность в себе и ораторское мастерство». Ця книга не тільки про те, як навчитися публічно виступати. Вона про подолання внутрішніх бар’єрів і страхів, які заважають нам завойовувати серця людей і жити повноцінно.
