Як читання може змінити наше життя?

Як читання може змінити наше життя?
13/05/2020 Анастасия
читання дослідження

Читання вповільнює сприйняття інформації та дозволяє відрефлексувати емоційний стан, можливо, навіть певним чином його підкоригувати, коли ми проживаємо новий досвід разом із персонажами. Це просто, коли йдеться про  художню літературу, а як щодо нон-фікшн? Тут, на перший погляд, взагалі все просто: люди обирають книжки зі сфер, в яких їм бракує знань. Та є ще й такі, що читають нон-фікшн задля власної втіхи, збагачення ерудиції і буквально – задля згаданого вповільнення. Зрештою все сходиться до двох простих причин: емоційного задоволення та пошуку знань.

Юлія ДжугастрянськаЦе лиш верхівка айсберга дослідження про читання і його вплив на наш мозок. Детальніше про це нам розповіла дослідниця психології читання і письма, літературознавиця Юлія Джугастрянська

Чому люди мають потребу в читанні?

Упродовж кількох тисячоліть людина отримувала знання та задоволення психологічних потреб у кілька способів: здобуваючи досвід, вербально та з допомогою читання. Тобто: зробити, почути або прочитати. Ці способи можуть поєднуватися, а можуть використовуватися й окремо. Перший (зробити) – ефективніший, але й найбільш ризикований, зате одержані результати перевершують усі сподівання. Другий (почути) – більш безпечний, повільніший, але допомагає долати самотність, дарує відчуття належності до гурту та спільного проживання (гуртом легше вижити, отже, зʼявляються додаткові ресурси подолання страху самотності й смерті). Третій (прочитати) – найповільніший, часом найскладніший, але найбезпечніший, дозволяє краще засвоїти набутий досвід і відмежовує особистість від процесу одержання досвіду. У житті складний момент не перегорнеш, як сторінку книжки, і не зупиниш події навколо себе, щоб їх відрефлексувати.

Ми вже знаємо, що читання корисне для мозку. А які книжки слід рекомендувати дітям, щоби спрямовувати їх у правильне русло?

Насамперед слід забути про існування правильного і неправильного. Для покоління А, яке народилося у 2010-х, немає різниці між людиною і її профілем у соцмережах. Ці люди змалку є споживачами контенту, тому однією з найважливіших взаємодій із близькими для таких дітей є спільне споживання контенту, коли батьки не забороняють пізнавати щось нове, а навіть допомагають у цьому.

І для дитини читання є одним із найкорисніших способів отримання інформації. Розгляньмо, що відбувається у мозку в процесі читання. Дитина бачить символи, тобто букви, і фокусує на них увагу. Завдяки цьому вона відволікається від свого емоційного стану і здатна відмежовуватися від прикрих переживань. Після того, як дитина розпізнала символи за допомогою зору та первинної зорової кори, підключаються скроневі частини мозку. Слово починає «звучати», дитина ніби чує його внутрішньо. Водночас активізуються ділянки мозку, відповідальні за роботу наших м`язів, наприклад, моторна кора. І одразу ж виринають значення, закріплені за цим словом.

Наприклад, читаючи «чашка», дитина уявляє предмет, який має певну форму і виконує певні функції, може бути таким чи іншим на дотик, мати певний колір і розмір. Цей образ їй забезпечують зони мозку, пов`язані з фізичними рецепторами, які надають нам інформацію про колір, вагу, температуру, форму предмета. Бо її тіло вже багато разів мало справу з тим, що зветься «чашка». Дитина також згадує особисті асоціації, пов’язані з якоюсь конкретною чашкою, наприклад, улюбленою чашкою, з якою п`є компотик уранці. Так під час читання активізуються і взаємодіють різні частини мозку, які разом відповідають за роботу всього організму людини.

Через систематичне заглиблення у читання в людській свідомості формуються нові образи, і найяскравіших фарб вони набувають у дитинстві. Читання посилює нейронні зв’язки у мозку, а також створює нові. Що це нам дає? Ми закладаємо базу, яка визначатиме нашу соціальну успішність – назвімо це новою версією виживання. Ми розвиваємо емоційний інтелект, який допомагає розуміти почуття і поведінку людей і будувати з ними стосунки в соціумі. Що багатша наша система нейронів, то якісніше наше життя: ми відчуваємо глибше і розмаїтіше, отримуємо більше задоволення від їжі, запахів і звуків. Ми здатні утримувати більше інформації під час одного мисленевого процесу: це вміння вирішувати математичні задачі, приймати рішення на основі охоплення великих даних і здатності об’єктивно їх оцінювати. Читання – це спортзал для мозку з професійним тренером.

Чи є у читання терапевтичний ефект?

читання джугастрянська

Читання – не панацея, але воно є однією з арт-терапевтичних практик. Безперечно, найефективніша терапія – це, власне, психотерапія з реальним терапевтом. Але щоб зважитися на неї, часом необхідно зробити ще кілька кроків. Читання може стати першою спробою піклування про себе.
Ми звикли читати, щоб отримувати певну інформацію, але такий вид читання витісняють більш швидкі способи отримання інформації – відеолекції, онлайн-курси, подкасти та інші. Роль читання в житті людини змінюється, ми більше читаємо для задоволення, щоб мати додатковий ресурс для соціалізації – скажімо, можна непрямо оприявнити себе чи розпізнати однодумців, обговорюючи прочитану книжку. Цей знайомий і очевидний процес має і менш впізнавану сторону.

Уявімо, що у людини виникла складна ситуація і вона не хоче про неї розповідати. Але от людина читає про подібну ситуацію в одній чи кількох книжках, де важлива їй тема добре розкривається. А потім ця людина з кимось обговорює прочитане, обмінюється думками, і таким чином може побачити свою проблему з іншої точки зору. А ще, особливо, якщо вона читала художню книжку, де герой був у подібній ситуації, або нон-фікшн, написаний з елементами яскравого сторітелінгу, то водночас вона проживає разом із ним цей інший варіант сприйняття своєї проблеми, приміряє його на себе. Як у прикладі з чашкою, тільки в тисячі разів об’ємніше і різноплановіше, адже там ішлося лише про одне слово. Обговорюючи книжки, ми також вивільняємо приховані емоції й активізуємо наявні нейронні зв’язки та зміцнюємо новоутворені.

Бібліотерапія як явище виникла в ХІХ ст в Англії, а термін виник у ХХ ст у США. Релігійні практики читання священних текстів винесемо зараз за дужки, хоча вони мали подібну мету – зняти стрес, заспокоїти, покращити емоційний стан людини.
Сучасна бібліотерапія передбачає різні напрямки: допомагає діагностувати внутрішній стан читача, допомогти йому краще розуміти себе; дає ресурс для проживання складних ситуацій, підтримує та виступає частиною реальної терапії. Книжкові консультанти, бібліотерапевти допомагають складати індивідуальний план читання, обговорюють прочитане з клієнтом, проводять групові обговорення, ведуть читацькі клуби. Нещодавно читала про співспрацю британської школи бібліотерапії ReLit і Mayo Clinics USA та Арізонського університету: англійці уклали поетичну антологію, а американці практикували бібліотерапію застосовуючи ці тексти. Допомагали лікарям долати ПТСР, і використовували вірші для паліативної терапії. Також існують дослідження, що базуються на  медичних обстеженнях, коли пацієнтам лікарень залежно від хвороби визначають курс читання.

Основа сучасної бібліотерапії – це повільне читання, коли читач заглиблюється у кожен рядок, смакує його, розпізнаючи і часто – проговорюючи асоціації та спогади. Бібліотерапія розблоковує переживання й емоції, які з певних причин залишалися витісненими за межі свідомості і допомагає впізнати їх, певною мірою вивільнити й дати їм раду, тому часто елементи бібліотерапії входять до звичайних терапевтичних сесій.

Чи впливає наш досвід на вибір жанру?

читання діти

Авжеж. Насамперед, існують укладені перевірені списки жанрів і кореляцій із психічними станами. Щоб відволіктися при депресії радять пригодницьку літературу, при підвищеній тривожності – книжки про тварин, але зі щасливим сюжетом, звичайно. Але існують і суб`єктивні причини, або такі, що викликані зовнішніми  обставинами. Інколи спрацьовує компенсаторний механізм і ми вибираємо книжку «від супротивного». Наприклад, ви кажете, що взимку вам подобається читати фентезі. Чому? Бо зима певним чином обмежує ваші дії та можливості щодо відпочинку, а світ фентезі – магічний світ, часто герої фентезійних книжок майже всесильні, здатні змінювати реальність навколо себе.

А ще можуть бути прямі особисті асоціації з чимось. Колись ви прочитали книжку на певну тематику і в цей період у вашому житті відбувалося щось приємне, тож надалі книжки цього жанру викликатимуть позитивні емоції. Такі речі частіше трапляються в ранньому дитинстві, і потім навіть дорослими люди охоче перечитують улюблені змалку книжки, або купують їх своїм уже дітям. Також вибір жанру може бути спричинений і неприємним досвідом. Тоді у нас виникає бажання повторити цей досвід й інакше пережити його у безпечних умовах.

Ще один фактор при виборі жанру – наявність внутрішнього ресурсу на читання тієї чи іншої книжки. Складна література, наснажена алюзіями, яскравими незвичними образами, відсиланнями до інших текстів, глибокими роздумами, або великою кількістю аналітики, може добре сприйматися у вихідні, а втомленій після роботи людині скоріше закортить почитати любовний роман або детектив із невибагливою мовою та динамічним легким для сприйняття сюжетом.

Поговоримо про конкретний жанр – мотиваційні книжки. Чи справді вони мотивують?

Це, знов-таки, дуже індивідуально. Одну людину мотивує історія лицаря Айвенго, іншу – біографія Ілона Маска, третю – поради як стати кращою версією себе. Для нас цінніше не те, що ми прочитали буквально і втілили, а те, що відчули і збагнули про себе в процесі читання. Хоча прямий результат також працює: якщо ви прочитали про якісь нові методики, випробували їх і вони вам принесли користь – супер. Ви набули новий досвід, у мозку виникли нові нейронні зв’язки. У цей час загальні біологічні процеси працюють так само, без змін – ваша увага фокусується на новій інформації, підключаються вже наявні асоціації та досвіди, в комплексі вони формують новий пазл.

Але важливо розуміти: мотиваційні книжки мотивують, якщо у людини є ресурс для змін, якщо вони відповідають потребам людини. Адже досить часто читач приходить по мотиваційні книжки, не знаючи, на що саме йому потрібна мотивація, які реальні цілі? І виникають ситуації, коли після прочитання книжки ми розуміємо, що мотивували себе геть не на те, чого потребуємо насправді – і це також корисно. Бажання сперечатися з автором теж допомагає знайти справжній мотив наших дій. Тож мотиваційна книжка – це інструмент, яким можна скористатися по-різному. Вона може роздратувати вас чи потішити, може викликати нудьгу або надихнути. У будь-якому разі книжка відкриє читачеві нову грань себе.

Комментариев нет

Оставьте отзыв

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

WordPress Video Lightbox