Відчувають злість всі, тварини у тому числі. Це первісний інстинкт, який передався нам від предків. Тварини й наші давні предки проявляли гнів, щоб захистити себе і своє потомство. Зараз же гнівна реакція на неприємну ситуацію часто буває неадекватною. Як правило, гнів робить ситуацію ще складнішою і ніяк її не вирішує.
Етапи гніву
Роздратування – ось з чого все починається. Роздратування дає сигнал про вторгнення в особисту зону або про невдоволення бажань. Після роздратування з’являється гнів. За допомогою гніву і агресії ми намагаємося вирішити ситуацію. Лють настає після гніву і є останнім етапом гніву. Якщо вас здолала лють, вас стовідсотково переможе безумство, і ви втратите почуття небезпеки.
На етапі люті управляти гнівом дуже складно, іноді неможливо, тому правильніше за все, впоратися з гнівом на етапі роздратування. Ми вже літаємо у космос, але в емоційному інтелекті людство все ще на стадії первісної людини.
Як формується гнів
Лімбічна система відповідає за почуття, реакції, емоції. Гіпоталамус завжди реагує на загрозу і дає сигнал гіпофізу. Тіло отримує відразу дозу гормонів норадреналіну, адреналіну, кортизолу, тестостерону. Пульс і дихання частішають. Лють дає сигнал атакувати.
Жорстокість людей
Як писав у своїх роботах Еріх Фромм: «Якби людська агресивність перебувала на такому ж рівні, як у інших ссавців (наприклад, хоча б наших найближчих родичів – шимпанзе), то людське суспільство було б порівняно миролюбним. Але це не так. Історія людства дає картину неймовірної жорстокості і деструкції, яка явно у багато разів перевершує агресивність наших предків. Можна стверджувати, що на противагу більшості тварин людина – справжній «вбивця».
Дослідження показали, що деструкції і жорстокості у людства немає. Але все змінилося на тлі глобальних проблем світу: перенаселення, брак основних ресурсів, расизм і т.д.
Основних причин гніву п’ять:
1 Порушення кордонів. Якщо порушуються фізичні або психологічні кордони за допомогою агресії – ми намагаємося протидіяти.
2 Незадоволення бажань. Фізичні потреби, бажання бути у безпеці, бути соціально необхідним і т.д.
3 Страх. Людина, яка гнівається – глибоко всередині боїться. Боїться, що їй буде боляче, що її обдурять, кинуть.
4 Виховання і звичка висловлювати гнів. Неправильний приклад найближчого оточення змушує нас не правильно виражати емоції, і гнів у тому числі.
5 Перевтома або перенапруження, біль. Якщо людина втомилася,їй боляче або вона перебуває у стресовому стані, то вона стає чутливою до всього. Ресурси на межі, вона реагує простими реакціями: роздратуванням, потім гнівом і люттю.
Щоб розібратися з управлінням гнівом, важливо знати його природу. Адже тоді ми зможемо уникати неприємних ситуацій і розумно використовувати свої ресурси.
Дана стаття написана на основі книги Дена Дубравіна «Управління гнівом».
